Дівчина - анорексія - тарілка

Розлади харчової поведінки – бажання бути ідеальним

Ми можемо закривати очі і казати:

  • що дискримінації щодо зовнішнього вигляду нема, а насправді є
  • що психо-емоційного, фізичного, фінансового чи сексуального насилля нема, а насправді воно є
  • що булінгу в школі не існує, то просто діти, а таки існує… І я вибираю називати речі своїми іменами, якби складно це не було. Складно, тому що може викликати емоції, яких хочеться уникнути – страх, сором, провину…. Але поки я, ви, ми, закриватимемо очі і робитимемо вигляд, що життя прекрасне, все ідеально, доти я, ви, ми, сприятимемо підтримці того всього.

Так, жоден з нас не може змінити світ помахом чарівної палички, на жаль. Ми можемо вносити якусь свою мінімальну частку і змінювати, в першу чергу, себе, а ці зміни будуть першим кроком до зміни мікро-/макросистем.

Здорова особистість – здорова сім’я – здорове суспільство. Модель, яку пропагую я (звісно, в даному випадку мова про психічне здоров’я). А тепер відповідь на питання про зв’язок безумовного прийняття і особистого сприйняття тіла оточуючих нас людей.

Одна з основних базових потреб людини є безумовне прийняття. Прийняття без умов.
Я тебе люблю, ти для мене цінна.

Чи

Якщо будеш чемна (не шумітимеш, оцінки тільки 12, заробіток не менше 100 тис, фігура модельки…, підставте своє… ), то я тебе любитиму.

Розумієте різницю?

При другому варіанті, коли ставиться умова, починаються танці з бубном як би то стати достойною любові. Формується (з дитинства) низька самооцінка, яка звучить зсередини різними посланнями і підштовхує до відповідних способів компенсації. Здрасті, пан Перфекціонізм, який ставить перед тобою завищені, нереальні стандарти, Внутрішній критик і вся решта когорта, яка не дає спокійно жити, творити, насолоджуватися. Бо поки умов не виконаєш, не полюблять!

Якщо звузити цей механізм до розладів харчової поведінки – нервова анорексія, нервова булімія, компульсивне переїдання, туди ж орторексія (зацикленість на правильному харчуванні), поруч синдром надмірних тренувань – то основні ключики, які запускають їх це: – Надвисокі стандарти щодо зовнішності, які нав’язує нам порноіндустрія, індустрія моди, фітнесу (“Позбудься жиру до весни, літа, Нового року”…) та псевдодієтологія (особливо смішно, коли вам обіцяють позбутися залежності від їжі, лякають цукром)

  • Низька самооцінка
  • Негативне сприйняття власного тіла
  • Перфекціонізм – Емоційна нестабільність
  • Позитивне підкріплення від оточуючих (ти так схудла)
  • Дієта, як спосіб схуднути або тримати контроль над вагою – регулярні зриви через відчуття голоду – почуття провини й сорому підкріплюють переконання, що не достойна любові чи погана (“знову обжерлася”, “слабачка”, “нема сили волі” і тп).

Тому, якщо ви хочете схуднути чи в інший спосіб змінити тіло (зробити гарні рельєфи, пластика), запитайте себе – Чому? Для чого? Для кого?

Ожиріння не відноситься до розладів харчової поведінки, а є, швидше, соматичним наслідком (тілесним, від слова ‘сома’ – ‘тіло’) психологічних труднощів. Тут можуть бути інші механізми, я не хочу зараз про це писати. Запитайте себе – Чому я НЕ хочу худнути? Для чого мені цей помічник чи рятівник – жир?

Дієти, “правильне харчування “, списки дозволених/заборонених продуктів, всілякі детокси тільки сприятимуть порушенню харчової поведінки. Краще не починати. )

Подумайте що з вашою самооцінкою. І, як говориться в тому анекдоті, приймайте себе як є. Розвивайте самоприйняття, побачте свою цінність, дозвольте собі просто бути. Це є базова потреба, як фундамент будинку.

Якщо потребуєте допомоги, ходіть до мене у психотерапію. Я знаю як вам допомогти. Якщо поруч з вами є партнер чи друг, який вміє приймати вас безумовно – це щастя. Спробуйте це провідчувати сповна, насититись, наповнитись. )

Той, хто безумовно приймає себе, вміє так само приймати інших. А це значить більше справжньої любові, доброти, підтримки і менше ризиків на розлади харчової поведінки.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутити вгору
Догори